Що потрібно знати про хірургію підошовного фасціїту
Що потрібно знати про хірургію підошовного фасціїту
Оперативне втручання з приводу підошовного фасціїту
Підошовна фасція – це доволі велика зв’язка, яка з’єднує п’яту з передньою частиною стопи, при цьому виконує амортизуючу функцію.
Згадаємо у двох словах анатомію великогомілкового нерва та стопи
1. Підошовна фасція 2. Ахіловий сухожилок 3. П’яткова кістка 4. Плюснові кістки
Пацієнтам рекомендовано оперативне лікування після 6 — 12 місяців етапного консервативного лікування, яке принесло незначне покращення, або його відсутність зі збереженням інтенсивних больових відчуттів, що прогресивно наростають після ходьби чи фізичного навантаження.
Підошовна фасціотомія – процедура, яка від’єднує фасцію від п’яткової кістки. Це дозволяє зменшити навантаження на ділянку п’яткової кістки у місці її прикріплення.
В післяопераційному періоді суттєво зменшується біль в стопі та його характер. В подальшому через 2–3 тижні після оперативного втручання пацієнти повертаються до повсякденного життя, ходьби, фізичного навантаження.
Переважній більшості пацієнтів, близько 9 з 10 вдається отримати стійкий ефект лікування консервативними методами, лікувальною фізкультурою, фізіотерапевтичним лікуванням та індивідуальними ортопедичними устілками.
Протипоказами до оперативного лікування та можливим розвитком ускладнень в післяопераційному періоді є наступні супутні захворювання:
- Периферична нейропатія;
- Венозна недостатність та/або варикозна хвороба;
- Цукровий діабет 1 і 2 типу;
- Стан місцевих тканин де планується проведення хірургічного втручання.
Хірургічне втручання спрямоване на зменшення больових відчуттів, відновлення рухової активності як стопи, так і кінцівки в цілому, покращення якості життя.
Загалом показники успішності оперативного лікування складають 75–90%.
Відновлення в післяопераційному періоді
Типовим є дискомфорт протягом перших кількох днів після процедури.
Повне відновлення після підошовної фасціотомії в середньому триває близько 6-8 тижнів.
Дозоване осьове навантаження на милицях дозволяється в ранньому післяопераційному періоді, залежно від об’єму оперативного втручання.
Після загоєння рани дозволяється прогресивно збільшувати осьове навантаження, доповнюючи фізіотерапевтичним лікуванням та лікувальною фізкультурою
Клінічний приклад
На серії МР-томограм визначається потовщення та розшарування плантарної фасції задньо-медіальних відділів, біля кріплення до п’яткового горба. Відповідно в цій лоні спостерігається кістковий екзостоз протяжністю до 7.0 мм та помірний набряк кісткового мозку. Кістки в зоні сканування мають звичайну форму та розташовані правильно, за виключенням наявності незрощеної трикутної кістки по задній поверхні таранної кістки. Суглобовий хрящ звичайної товщини. Суглобова порожнина з незначним збільшенням рідини. Ахіловий сухожилок без патологічних змін. Колатеральні зв’язки без видимих пошкоджень. Висновок: МР-ознаки плантарного фасциїту лівої стопи, п’яткової «шпори».
Вважає себе хворою протягом 5 років. Отримувала періодично консервативне лікування, без суттєвого покращення. Відмічає загострення протягом 2-3 тижнів. На момент звернення в 2021 році основні скарги висловлювала на постійний, інтенсивний біль в лівій стопі з вираженим порушенням функції.
В післяопераційному періоді було розпочато відновне лікування та реабілітацію.
Буквально з наступного дня пацієнтка перестала відмічати характерні больові відчуття. Період повного відновлення склав 6 тижнів, а результат лікування було оцінено, як відмінний.
На жаль, зважаючи на симетричність захворювання та гіркий досвід консервативного лікування лівої стопи, повторно звернулася в 2023 році де було проведено ідентичне оперативне втручання на правій стопі.
Прогноз
Загалом, розуміння проблематики, визначення оптимальної тактики, дозволяє в 95% випадків отримати добрі та відмінні результати лікування пацієнтів із підошовним фасциїтом «п’ятковою шпорою».
