Arthrohub

Артроскопія

Артроскопічні операції на суглобах, м'язах та сухожилках

Артроскопія кульшового суглобу

Артроскопія колінного суглобу

Артроскопія гомілковостопного суглобу

Артроскопія плечового суглобу

Артроскопія ліктьового суглобу

Артроскопія променево-зап'ясткового суглоба

Акроміально-ключичное зчленування

Артроскопічні операції на м'язах

Артроскопічні операції на сухожилках

Артроскопія колінного суглоба. Простими словами про непросту процедуру.

Про захворювання колінного суглоба та способи їх лікування написано безліч матеріалів, у яких говорилося, що золотим стандартом лікування більшості внутрішньосуглобових травм та захворювань на даний момент вважається Артроскопія.
На прикладі артроскопії колінного суглоба розберемо:
  • Що таке артроскопія?
  • Чому саме артроскопічне втручання, а не відкрита операція?
  • Скільки триває діагностична чи лікувальна процедура артроскопічного втручання та як довго перебувають у стаціонарі після артроскопії?
  • Які недоліки та можливі ускладнення після артроскопії?
  • Які особливості післяопераційного догляду, перев’язування, антибіотикотерапія, зняття швів?
  • Коли приходити на контрольний огляд та чи потрібно?
  • Які протипоказання?
  • Особливості реабілітації після артроскопії колінного суглоба?

Вище ми перерахували основні моменти, які цікавлять пацієнта при спілкуванні з травматологом-ортопедом, коли стало питання про проведення артроскопічного втручання на колінному суглобі. На всі запитання ми відповімо в цьому огляді. На єдине, але, напевно, найважливіше для більшості пацієнтів питання – скільки коштує операція? – ми, на жаль, відповісти не зможемо. Причина в тому, що вартість операції залежить від багатьох факторів: вартість перебування в стаціонарі, ціни на витратні матеріали, вартість імплантів, якщо вони потрібні і т. д. Детально про ціну ви можете дізнатися у лікаря, якщо вам буде показане артроскопічне втручання.

Давайте для початку згадаємо захворювання та пошкодження при яких проводиться артроскопія колінного суглоба:

  • пошкодження зв’язок колінного суглоба – передня та задня хрестоподібні зв’язки, латеральна та медіальна колатеральні (бічні) зв’язки;
  • пошкодження та захворювання менісків колінного суглоба;
  • травми зв’язок надколінка;
  • травматичні ушкодження та захворювання надколінка;
  • остеонекроз виростків стегна та гомілки;
  • хондроматоз колінного суглоба;
  • пошкодження та захворювання синовіальної оболонки колінного суглоба;
  • синдром медіопателярної складки;
  • пошкодження суглобових поверхонь (хрящів) великогомілкової та стегнової кісток;
  • артроскопія з метою діагностики (з можливістю подальшого лікування) — застосовується, якщо при неінвазивних методах апаратної діагностики (УЗД, КТ, МРТ, Рентгенографія) виникли проблеми з постановкою діагнозу або є протипоказання для їх застосування.

Детально про особливості проведення артроскопії колінного суглоба при виявленні вищезазначених патологій вам розповість лікар. Ми ж, загалом, хочемо познайомити пацієнтів з артроскопією та відповісти на часті питання, які були озвучені на початку матеріалу.

Що таке артроскопія?

Артроскопія (артроскопічна хірургія, arthroscopy, arthroscopic surgery) — мінімально інвазивна хірургічна маніпуляція, що здійснюється з метою діагностики та/або лікування ушкоджень внутрішньої частини суглоба. Проводиться з використанням артроскопа — різновид ендоскопа, який вводиться в суглоб через мікророзрізи (до 2-3 см залежно від патології або травми). Артроскопічні маніпуляції можуть виконуватися як для діагностики, так і для лікування багатьох ортопедичних захворювань колінного суглоба, включаючи: хондроматоз, пошкодження та захворювання менісків, розриви зв’язок, травми та захворювання синовіальної оболонки, пошкодження та захворювання суглобових поверхонь та виростків стегна та гомілки тощо.

Чому саме артроскопічне втручання, а не відкрита операція ?

Перевага артроскопії перед традиційною відкритою хірургією в тому, що суглоб повністю не відкривається. Замість цього, при артроскопії колінного суглоба робляться тільки два (іноді три) маленькі розрізи: один для введення артроскопа, інший — для хірургічних інструментів, за допомогою яких може бути здійснене повне або часткове видалення меніска, шов меніска, пластика зв’язок, тунелізація виростків при асептичних некрозах, видалення хондромних тіл, абляція або видалення ацетабулярної складки і т.д. Це скорочує процес післяопераційного відновлення та збільшує шанс успіху проведення операції, оскільки об `єм пошкодження тканин суглоба набагато нижчий, ніж у випадку з відкритою операцією. Це особливо зручно для професійних спортсменів, які часто стикаються з пошкодженнями колінних суглобів і при цьому мають швидко відновлюватись. Також після артроскопії рубці залишаються менш помітними завдяки незначній величині надрізів, що в свою чергу допомагає швидше відновити обсяги рухів у колінному суглобі та уникнути рубцевих контрактів (рубцеві контрактури — обмеженість рухливості суглоба, викликана рубцевим стягненням навколишніх м’яких тканин: м’язів, шкіри і тд., що виникають через отримані травми або після масованого оперативного втручання).

  • точна діагностика (98-100%) та можливість відразу впливати на пошкоджені структури;
  • малотравматичність;
  • висока точність усіх маніпуляцій під візуальним контролем на моніторі;
  • гарний косметичний ефект;
  • рання реабілітація та швидке відновлення;
  • при коректному проведенні операції та ретельному виконанні пацієнтом післяопераційного режиму ризик ускладнень (у тому числі інфікування післяопераційних доступів, гемартрозу, синовіту) менший у порівнянні з «відкритою» хірургією.

Після артроскопічного втручання виписка пацієнта на амбулаторне лікування відбувається протягом 1 – 3 днів, після відкритої операції – іноді перебування у стаціонарі може тривати до 12-14 днів.

Скільки триває діагностична чи лікувальна процедура артроскопічного втручання?

Зазвичай, сама артроскопія колінного суглоба поділена на 2 етапи:

  1. Перш за все робиться діагностична артроскопія колінного суглоба. Це єдиний спосіб отримати інформацію про стан кісток, хрящової тканини, зв’язкового апарату та синовіальної оболонки суглоба, що дозволяє уточнити характер ушкоджень. Тривалість процедури становить 10-15 хвилин.
  2. На другому етапі виконуються хірургічні необхідні маніпуляції. З урахуванням поставленого діагнозу та виду ушкоджень артроскопічна операція на суглобі триває від 15 – 40 хвилин до 1 години. Скоротити час операційного втручання допомагають правильне передопераційне планування та максимально можлива діагностика неінвазивними апаратними методами – УЗД, КТ, МРТ, рентгенографія.

Тривалість спостереження за пацієнтом у стаціонарі клініки не перевищує 1 – 2 доби. Починаючи з 3-ї доби, біль зменшується, тому лікування можна продовжити амбулаторно із суворим дотриманням усіх призначень лікаря, особливо у частині навантаження на колінний суглоб та обсягу рухів.

Які недоліки та можливі ускладнення після артроскопії?

Основний недолік цього методу: його можуть застосовувати лише висококваліфіковані хірурги з постійною практикою та удосконаленням, на навчання яких потрібно багато часу.

Також вартість самого обладнання, його обслуговування, одноразові витратні матеріали.

Незважаючи на зниження частоти ускладнень у порівнянні з відкритими операціями, при артроскопії, як і при проведенні будь-якої іншої інвазивної процедури, можуть розвинутися ускладнення. Ускладнення відбуваються дуже рідко і зазвичай не становлять серйозної небезпеки для здоров’я. Більшість із них можна запобігти у процесі передопераційного планування, знаючи особливості анатомічної будови суглоба пацієнта та при правильному застосуванні техніки.

Найбільш частим ускладненням під час операції є пошкодження хряща хірургічним інструментом, чи то через відсутність належного досвіду у хірурга, високої щільності оперованого суглоба або тривалості та складності операції. Іноді, хоч і дуже рідко, пошкоджуються інші суглобові структури, такі як нерви та великі кровоносні судини внаслідок перетягування стегна джгутом. Відносно часте післяопераційне ускладнення – утворення кров’яної рідини у суглобі – гемартроз та синовіт. Крім того, як і за будь-якої операції, при артроскопії може розвинутись післяопераційна інфекція, хоча ризик становить менше 1%. Ризик розвитку тромбозу чи емболії також досить низький.

Які особливості післяопераційного догляду, перев'язування, антибіотикотерапія, зняття швів?

Як і за будь-якої хірургічної операції після артроскопії колінного суглоба пацієнт кілька днів перебуває у стаціонарі під постійним контролем медперсоналу. Перев’язування та обробка місць введення артроскопа та інструментів проводять під контролем лікаря. Профілактично може призначатися антибіотикотерапія та інші медикаменти (антикоагулянти для профілактики тромбоемболії, знеболюючі та ін.за призначенням лікаря та за наявності супутніх захворювань). Зазвичай шви знімають амбулаторно за місцем проживання або при контрольному відвідуванні лікаря через 5-7 днів за показаннями.

Коли приходити на контрольний огляд та чи потрібно?

Залежно від причини втручання та обсягу операції (артроскопії) контрольний огляд проводять через 1-3-6-12 місяців, щоб оцінити обсяг руху в суглобі, провести оцінку сили м’язів ураженої кінцівки та дозволити дозовані навантаження. У деяких випадках при контрольному відвідуванні лікаря можуть знадобитися додаткові обстеження КТ, МРТ, УЗД.

Які протипоказання?

Проведення втручання протипоказане пацієнтам з гнійними ураженнями шкіри та підшкірної жирової клітковини у місці операції, при суглобових анкілозах та виражених контрактурах, порушенні згортання крові, тяжких соматичних захворюваннях у період загострення. Докладніше про протипоказання у кожному конкретному випадку вам розповість лікар під час консультації.

Особливості реабілітації після артроскопії колінного суглоба?

Під час реабілітаційного періоду слід уникати різких рухів, підвищених навантажень, а також теплових процедур в перші дні після втручання, які здатні спровокувати кровотечу.

Навантаження та розробку обсягу рухів у суглобі (особливо після операції на зв’язках) потрібно збільшувати поступово під контролем досвідченого реабілітолога. Різке збільшення навантаження та рухів може призвести до повторного пошкодження прооперованих структур суглоба та звести нанівець усі результати операції.

Фізпроцедури, ЛФК, кінезіологічне тейпування призначають із перших днів після операції під контролем досвідчених фахівців.

Для стабілізації біомеханіки руху рекомендують використовувати спеціальні ортези із фіксацією обсягу рухів, а також індивідуальні ортопедичні устілки чи взуття.

Не забувайте, вдало виконана операція – це лише половина шляху до одужання! Тільки чітке виконання всіх призначень, постійний зв’язок із лікарем та контроль реабілітаційних заходів на всіх етапах дає максимальну ймовірність в отриманні відмінного результату лікування та швидкого повернення до роботи та звичного способу життя. Як би вам не хотілося, навіть через біль, повернутися до ладу, існують біологічні норми загоєння ушкоджень та зрощення кісток, зв’язок та сухожилків. Спроби обдурити природу закінчаться повторними ушкодженнями прооперованих структур та новими операціями.

Дотримання призначень, терпіння та постійний контакт із лікарем – запорука успішного лікування та якнайшвидшого одужання.

Матеріали присвячені діагностиці та лікуванню травматичних пошкоджень та захворювань опорно-рухового апарату за допомогою артроскопії

Консультація онлайн